Вже вкотре хочеться виразити слова вдячності для організаторів олімпіади,за те,що навіть після проведення олімпіади вони турбуються про творчий розвиток її учасників.От і мені вже через пів року після проведення олімпіади Анна Росенко запропонувала зіграти із “Київською камератою”.Звичайно я погодився, адже це була мрія всього мого життя- зіграти концерт з оркестром( так сталося, що провчившись до 2-гого курсу консерваторії такої можливості не випадало). Хочеться відмітити не лише високий професіоналізм оркестрантів та диригента Валерія Матюхіна,але і їх якості особистості. Я довго розшукував партитуру- ні у філармонії, ні в консерваторії, ні у бубліотеці Вернадського, ні в бібліотеці спілки композиторів України її не було, я її знайшов у Льовові- і виявилось, що це був єдиний рукописний екземляр, потім ще був потрібен час, для того,щоб це перекласти для “камерати”-час ішов, а від мене були лише обіцянки, що я принесу ноти.І коли я таки приніс ноти, до концерту залишалось зовсім нічого .Але ” Камерата” не побоялась труднощів, зрозуміла мою ситуацію, зразу після надання мною нот почалися репетиції майже кожен день( були випадки, що Валерій Олександрович займався зі мною окремо). І у підсумку ми виступили гарно та злагоджено, і на олімпіаді відбулася київська прем`єра цього фортепіанного концерту. Отож, я старався писати компактно, але емоції всеодно мене переповнюють, гра з “Камератою”- це незабутньо.На останок хочу подякувати організаторам за надану мені можлмвість виступу з оркестром, надіюсь, що на наступні олімпіади ви також будете запрошувати “Камерату”, а може і мені знову запропонуєте з нею виступити- я завжди з радістю.
+380 (66) 098-07-80